Міфи та реальність у лікуванні спортивних травм

Травма

5 хвилин
- Травма

Міф 1. «НПЗП уповільнюють загоєння тканин»

Факт:
У доклінічних дослідженнях НПЗП пригнічували синтез простагландинів, які відіграють роль у запаленні й відновленні тканин. Через це виникло припущення, що препарати можуть гальмувати репарацію сухожиль і кісток⁴.

Однак у клінічних умовах короткі курси НПЗП не асоціюються з підвищенням ризику значущого погіршення загоєння⁴. Навпаки, адекватний контроль болю дозволяє раніше розпочати реабілітацію, що позитивно впливає на результат і є важливим у спортивній медицині⁵.

Практичні нюанси:

Використовуйте мінімально ефективну дозу/короткий курс системних НПЗП⁵
Оцініть ризики для ШКТ/нирок/ССС; за потреби призначайте ІПП⁵
У пацієнтів із високим ризиком гастропатії селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть бути кращою опцією/вибором⁵

Міф 2. «Місцеві засоби – це лише плацебо»

Факт:
Топічні форми забезпечують високі локальні концентрації активної речовини з мінімальним системним впливом. Ефективність місцевих НПЗП і деяких комбінованих засобів при поверхневих ушкодженнях підтверджена клінічними даними⁶.

Практичні нюанси:

Локальні засоби особливо корисні при поверхневих ушкодженнях
(зв’язки, м’язи, суглобові капсули)⁶
Мінімальні системні побічні ефекти роблять топічні засоби безпечними для пацієнтів із супутньою патологією⁶
Місцеві засоби є важливим компонентом мультимодального знеболення
(разом із режимом, фізіотерапією та, за потреби, системними ЛЗ)⁶

Міф 3. «Немає різниці між моно- та багатокомпонентними засобами»

Факт:
Біль після травми має кілька патогенетичних ланок⁷:

Запалення → біль і набряк;
Підвищення проникності судин → вихід плазми та формування набряку
Розрив мікросудин → гематома
Сенсибілізація ноцицепторів → посилення болю

Оскільки біль, набряк і гематома виникають одночасно, місцева терапія має впливати на всі три ланки запального каскаду. Монопрепарат (наприклад, лише НПЗП) впливає на одну ланку патогенезу, тоді як комбінація діючих речовин дає змогу зменшити кілька симптомів одночасно⁸.

Практичні нюанси:

Застосування комбінованих засобів може знизити потребу в системних препаратах⁸
Комбіновані лікарські засоби є особливо цінними у спортсменів. Вони приводять до зменшення болю, набряку та гематоми, а також сприяють проходженню процесів регенерації при загоєнні ран та епітелізації⁸.

Міф 4. «Диметилсульфоксид не чинить знеболювального ефекту»

Факт:

Диметилсульфоксид характеризується широким спектром фармакологічної дії, зокрема¹⁰:

Гальмує провідність С-волокон → місцевий аналгезивний ефект
Інгібує синтез простагландинів → ↓запалення
Сприяє глибшому проникненню гепарину і декспантенолу в тканини

Практичні нюанси:

ДМСО чинить протизапальну, аналгетичну та провідникову дію¹⁰
ДМСО може прискорювати досягнення терапевтичних концентрацій та посилювати локальний ефект порівняно з лікарськими засобами, до складу яких він не входить⁸

Доказова база знеболювальної дії Долобене

У спортсменів із гострими травмами м’яких тканин Долобене гель у складі комплексної терапії сприяв швидшому зменшенню болю**¹¹.

Наказ МОЗ України 620 від 12.04.2024 / Інформація про лікарський засіб РП UA/5565/01/01

Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Долобене РП UA/5565/01/01

Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Долобене РП UA/5565/01/01. Наказ МОЗ України 834 від 15.12.2006 Інформація про лікарський засіб РП UA/5565/01/01.З характеристиками, лікувальними властивостями та можливими побічними реакціями детально можна ознайомитись в інструкції. Склад:діючі речовини: гепарин натрію, диметилсульфоксид, декспантенол;100 г гелю містить гепарину натрію 50000 МО, диметилсульфоксиду 15 г, декспантенолу 2,5 г;допоміжні речовини: кислота поліакрилова, трометамол, макроголу гліцерилгідроксистеарат, спирт ізопропіловий, олія розмаринова, олія сосни високогірної, олія цитронелова, вода очищена. Показання. Долобене, гель, застосовують з метою лікування: – травм (у тому числі спортивних), гематом, ушкоджень м’язів, періартикулярних структур або суглобів (без ураження шкіри); – тендинітів та тендовагінітів, бурситу, плечолопаткового періартриту та епікондиліту плеча (патологічна основа клінічного синдрому «лікоть тенісиста»);– гострої невралгії. Протипоказання.Гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату; виражені порушення функції печінки та/або нирок; бронхіальна астма; нестабільна гемодинаміка, виражені порушення з боку серцево-судинної системи (виражена стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт, виражений загальний атеросклероз); трофічні виразки ніг, що кровоточать, відкриті та/або інфіковані рани, геморагічний діатез, пурпура, тромбоцитопенія, гемофілія, схильність до кровотеч; коматозні стани, глаукома, катаракта; сумісне застосування з лікарськими засобами, що містять суліндак; період вагітності або годування груддю. Спосіб застосування та дози.Гель наносити тонким шаром (наприклад, смужку гелю довжиною 3 см застосовувати для ділянки, розміри якої відповідають проекції колінного суглоба) на уражені ділянки та/або навколо них (при саднах). Гель не потрібно втирати, його слід наносити обережно і рівномірно розподіляти по всій площі ураження. Процедуру повторювати 1-2 рази на день.При накладанні пов’язок з Долобене застосовувати повітропроникний перев’язувальний матеріал. Пов’язку накладають після проникнення більшої частини гелю у шкіру і випаровування спирту, що входить до складу препарату (тобто через кілька хвилин).При внесенні препарату шляхом іонофорезу гель наносити під катод, враховуючи аніонні властивості гепарину, що входить до складу Долобене.При фонофорезі препарат за рахунок своїх добрих контактних властивостей і вмісту активних речовин доповнює фізіотерапевтичну дію ультразвукових хвиль.Тривалість курсу лікування гелем Долобене визначає лікар індивідуально, залежно від тяжкості та перебігу захворювання, а також від ефективності терапії. Побічні реакції.З боку імунної системи: алергічні шкірні реакції, в окремих випадках можливі алергічні реакції негайного типу, такі як кропив’янка та набряк Квінке.З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках при нанесенні на великі ділянки шкіри можливі порушення з боку серця (причинно-наслідковий зв’язок не визначений).З боку дихальної системи: в окремих випадках при нанесенні на великі ділянки шкіри можливі порушення з боку дихальної системи (причинно-наслідковий зв’язок не визначений).З боку шлунково-кишкового тракту: тимчасовий запах часнику з рота (зумовлений дією диметилсульфіду – метаболіту диметилсульфоксиду); зміна смакових відчуттів, що минає протягом кількох хвилин; в окремих випадках при нанесенні на великі ділянки шкіри – розлади з боку шлунка, нудота, блювання, діарея, запори або анорексія (причинно-наслідковий зв’язок не визначений).З боку шкіри: реакції фоточутливості.Загальні порушення: еритема, свербіж, печіння, пухирі, кропив’янка у місці нанесення. Ці реакції зазвичай зникають протягом лікування. В іншому випадку – застосування препарату слід припинити. В окремих випадках при нанесенні на великі ділянки шкіри можливі підвищена втомлюваність, головний біль, озноб (причинно-наслідковий зв’язок не визначений).Зумовлені дією диметилсульфоксиду: запаморочення, безсоння, адинамія, дерматити, бронхоспазм, блювання.Зумовлені дією декспантенолу: контактний дерматит, алергічний дерматит, екзема, висипання, подразнення шкіри.Зумовлені дією гепарину: припухлість шкіри, шкірний висип, геморагії, іноді – виникнення невеликих пустул, пухирців або пухирів, що швидко минають після припинення застосування препарату. Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.Для професійної діяльності медичних/фармацевтичних працівників. КОНТАКТИ:ТОВ «ТеваУкраїна», 02152, м. Київ, просп. П. Тичини, 1-В, поверх 9; 0-800-502-284.

* Рандомізоване add-on-дослідження: базисна ензимотерапія, ударно-хвильова терапія ± Долобене; плацебо був ідентичним гелем без діючих речовин¹¹.
** Згідно з інструкцією гель Долобене має протизапальну, місцеву знеболювальну та протинабрякову дію⁹.
ДМСО – диметилсульфоксид; НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати; ЦОГ-2 – циклооксигеназа-2; ШКТ – шлунково-кишковий тракт
Інформація про лікарський засіб Долобене. Із характеристиками, лікувальними властивостями та можливими побічними реакціями детально можна ознайомитися в інструкції.

ДЖЕРЕЛА

Mallorquín S., Martínez-Sañudo L., González-Riveiro M. et al. Sports injuries in the emergency department: an observational study with a gender perspective. Int J Emerg Med. 2025; 18:89. DOI: 10.1186/s12245-025-00897-1
World Health Organization. Musculoskeletal health: key facts. Geneva: World Health Organization. 2022. Available at: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/musculoskeletal-conditions (Last access: 03.10.2025).
Alkassabi O., Voogt L., Andrews P et al. Risk Factors to Persistent Pain Following Musculoskeletal Injuries: A Systematic Literature Review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022; 19(15):9318. https://doi.org/10.3390/ijerph19159318
Marquez-Lara A., Hutchinson I.D., Nunez F. et al. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs and bone-healing: a systematic review of research quality. JBJS Rev. 2016; 4(3):e4.
Schug S.A., Palmer G.M., Scott D.A. et al. Acute Pain Management: Scientific Evidence. 5th ed. Melbourne: Australian and New Zealand College of Anaesthetists. 2020.
Bhat C. Rosenberg H., James D. Topical nonsteroidal anti-inflammatory drugs for musculoskeletal pain. CMAJ. 2023; 195(36):E1231. DOI: 10.1503/cmaj.230578
Hannoodee S., Nasuruddin D.N. Acute Inflammatory Response. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2024 June 8.
Супрун О.В. Долобене гель: комплексна терапія больового синдрому при захворюваннях опорно-рухової системи. Людина та ліки. Казахстан. 2017; 16:2–7.
Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ДОЛОБЕНЕ гель; по 20 г або 50 г, або 100 г у тубі. РП №UA/5565/01/01.
Capriotti K., Capriotti J.A. Dimethyl sulfoxide: history, chemistry, and clinical utility in dermatology. J Clin Aesthet Dermatol. 2012; 5(9):24–26.
Левенець І.П. Досвід застосування гелю Долобене в комплексній терапії м’язово-зв’язкових ушкоджень у спортсменів. Український медичний часопис. 2007; 2:46–48.