Як COVID-19 покращує обізнаність про бронхіальну астму

Getty Images/ Aslan Alphan

Крона Тансі

5 Minutes
грудня 29, 2021
- Астма

Крона Тансі розмірковує про те, як глобальна пандемія поставила бронхіальну астму в центр уваги.

Проходячи через постійні зміни карантинних обмежень у зв’язку з COVID-19, важливо критично оцінювати, як пандемія вплинула на наше повсякденне життя. Я вважаю, що важливо відзначати не тільки труднощі, але й позитивні наслідки.

Як астматик, я була віднесена Міністерством охорони здоров’я Ірландії до осіб «у групі ризику». Було дивно відчувати себе віднесеною до цієї групи і отримувати вказівки щодо того, як поводитися, щоб бути в безпеці і зберегти здоров’я.

Однак неочікуваним побічним ефектом такого розділення стало те, що, відносячи деяких людей до «групи ризику», медична система ненавмисно привертала увагу до таких хронічних станів, як бронхіальна астма, з якими люди живуть щодня. Це надало тим з нас, хто живе з хронічними захворюваннями, можливість розповісти про свій досвід та бути побаченими, підвищуючи обізнаність та рівень підтримки.

Бронхіальна астма часто непомітна

Я вважаю бронхіальну астму прихованою хворобою. Моя астма часто загострюється вночі. У мене може бути тяжкий епізод протягом ночі, але наступного дня я почуваюся добре, і ніхто нічого не помітить. Одного разу мені довелося звернутися до лікаря о 1 ночі через напад астми, але вранці я встала і пішла працювати як зазвичай. Отже, якщо я вирішу не говорити про це або мені протягом дня не знадобиться застосувати ліки для полегшення симптомів, ніхто не знатиме, що у мене бронхіальна астма.

Яким ви бачите астматика?

Ви можете уявити незграбного ботаніка, тому що саме такий вигляд мали люди з бронхіальною астмою у фільмах і на телебаченні протягом багатьох років. Той, хто не може робити певні речі внаслідок бронхіальної астми, хто через це слабкіший і виступає у якості мішені для глузувань. Це стереотип про астматика, у який багато хто вірить.

Однак насправді немає окремих фізичних ознак, якими можна описати людину з бронхіальною астмою. Якби мені потрібно було проілюструвати астматика, то такій людині потрібно було б тримати свій інгалятор, щоб хтось дізнався про її захворювання. Коли я ходжу до супермаркету, я не можу за зовнішнім виглядом визначити, чи є у людини бронхіальна астма, проблеми із психічним здоров’ям або цукровий діабет. Багато виснажливих хвороб непомітні.

Підвищення рівня обізнаності щодо бронхіальної астми

Товариство з вивчення бронхіальної астми Ірландії докладало значних зусиль для підвищення обізнаності про цю хворобу та її розуміння. Веб-сайт HSE описує бронхіальну астму як дуже поширений стан в Ірландії (понад 470 000 людей у країні страждають від неї), і її поширеність переконала мене зробити свій внесок у підвищення обізнаності.

У 2018 р. мені пощастило бути запрошеною до участі в кампанії на цю тему. Вона мала назву «Stay Well this Winter» (Будьте здорові цієї зими). У рамках цієї кампанії я поділилася своєю історією бронхіальної астми у короткому відео. Я розповіла про те, як навчилася контролювати свою астму, і як вона впливає на моє повсякденне життя. Я також говорила про страх і паніку, які я часто відчуваю під час тяжкого нападу. Після цього відео я стала частіше поширювати інформацію про бронхіальну астму, і з того часу я ділилася своєю історією в інтерв’ю та брала участь у Asthma Awareness Week (Тиждень обізнаності про бронхіальну астму).

Як COVID-19 пролив світло на астму

Коли пандемія почалася в Ірландії, стурбовані астматики почали бомбардувати дзвінками і повідомленнями Товариство з вивчення бронхіальної астми Ірландії. Розмови щодо бронхіальної астми та її лікування раптово виявилися в центрі уваги. Я бачила, як люди залишали коментарі на сторінці товариства в Facebook про те, що вони плутають препарати від бронхіальної астми. Було досить тривожно читати, скільки людей не знали різниці між препаратами для усунення симптомів і профілактичними препаратами, незважаючи на те, що ймовірно жили з астмою.

Я думаю, що попадання у «групу ризику» стало поворотним моментом для багатьох астматиків. Це спонукало всіх нас приділяти трохи часу вивченню захворювання і нашим методам його щоденного контролю, виявляти додаткову обережність, дотримуватися застережень і бути ретельнішими щодо лікування астми. Це нагадало мені, що я граю певну роль у підвищенні обізнаності про бронхіальну астму та її розуміння, особливо у такий напружений і тривожний час.

Одним дійсно позитивним моментом пандемії для мене стало усвідомлення того, наскільки оточуючі були обізнані про мою бронхіальну астму. Коли в Ірландії з’явилися новини про пандемію, я була здивована тим, скільки людей протягом наступних місяців запитували мене з турботою про мій стан і про те, як я з ним справляюся. Люди пропонували мені зробити покупки та допомогти по роботі, щоб убезпечити мене. Я завжди вважала, що мої близькі не знають про мій стан, але, на щастя, я помилялася, і я неймовірно вдячна тим, хто запропонував мені свою підтримку. Я почувалася захищеною оточуючими мне людьми.

Бронхіальна астма в засобах масової інформації

ЗМІ також цікавилися, як почуваються люди з груп ризику. Я поговорила з Арлін Харріс з газети Irish Independent про те, як я справляюся. Ця стаття мала заголовок «Living in fear – the people at high risk for COVID-19» (Життя у страху — люди з високим ризиком COVID-19) і надала мені можливість висловити свої занепокоєння щодо вірусу і того, як я планую контролювати астму протягом найближчих місяців.

Я також виступала на вебінарі під назвою «Respiratory Medicine During the Time of COVID-19» (Респіраторна медицина під час COVID-19). Під час вебінару лікарі, які працюють з людьми з респіраторними захворюваннями під час пандемії, ділилися своїми думками. Лікарі розповідали про свої дослідження та результати, а захисники інтересів пацієнтів мали можливість поділитися досвідом проживання пандемії з хронічними захворюванням дихальної системи. Я багато чого усвідомила, слухаючи, як лікарі докладно розповідають про COVID-19 та респіраторну медицину, а також інших захисників інтересів пацієнтів, які розповідали про свої захворювання. Це була чудова нагода відкрито говорити про життя з бронхіальною астмою та дізнатися про стратегії подолання труднощів від людей, які живуть з іншими хронічними захворюваннями.

Головний висновок

Хоча ті місяці були лякаючими, несамовитими і часто важкими для розуміння, ми багато чого навчилися. Пандемія пролила світло на багато хронічних захворювань, такі як бронхіальна астма, які не завжди помітні оточуючим. На мій погляд, під час пандемії почалися розмови про пов’язані зі здоров’ям складнощі, з якими багато людей стикаються у повсякденному житті, і про які ми би зазвичай не говорили. Ми тепер краще обізнані про наших сусідів, наших колег та друзів. Нам більше відомо про те, що люди стикаються з власними складнощами та проблемами зі здоров’ям. Сподіваюся, ми й надалі будемо підвищувати обізнаність, ще більше підтримувати і розуміти один одного.

Текст для збільшення трафіку:

Крона Тансі розповідає, як глобальна пандемія пролила світло на бронхіальну астму.
Дізнайтеся, як пандемія COVID-19 підвищила рівень обізнаності про хронічні захворювання, такі як бронхіальна астма