1. Мігрень
  2. Роль пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну, у патофізіології мігрені: нові можливості превентивної терапії.

Роль пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну, у патофізіології мігрені: нові можливості превентивної терапії.

GettyImages||ljubaphoto

Роль пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну, у патофізіології мігрені: нові можливості превентивної терапії.

Короткий огляд доповіді «Моноклональні антитіла до пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну, та нові перспективи профілактики мігрені» доктора Антуанетти Маассен ван ден Брінк, Медичний Центр Університету Еразмус, Роттердам, Нідерланди (Dr. Antoinette Maassen van den Brink (Erasmus MC, Rotterdam, The Netherlands). 23–26 травня 2020 р. відбувся шостий конгрес Європейської академії неврології (EAN), який проходив у он-лайн форматі. Велику увагу експерти приділили проблемі мігрені, адже мігрень є найпоширенішим захворюванням серед всіх неврологічних розладів.

Незважаючи на це, для превентивної терапії мігрені використовуються препарати з показами для лікування інших захворювань. На сателітному симпозіумі «Моноклональні антитіла до пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну, та нові перспективи профілактики мігрені» доктор Антуанетта Маассен ван ден Брінк (Медичний Центр Університету Еразмус, Роттердам, Нідерланди) представила огляд ролі пептиду, зв’язаного з геном кальцитоніну (CGRP), у патофізіології мігрені та окреслила можливості таргетної профілактики мігрені. У даному огляді ми зупинимось на найважливіших пунктах доповіді.

Пептид, зв'язаний з геном кальцитоніну.

Відомо, що нейропептид CGRP є вазодилататором та месенджером нервових клітин, при цьому ключовим гравцем у патофізіологїї мігрені є aCGRP ізоформа2.

Перші аргументи щодо ролі CGRP у розвитку мігрені з’явилися у 1980-х роках2 після перших експериментів, результати яких свідчили про підвищення рівня CGRP в крові пацієнтів під час нападу мігрені у порівнянні з періодом між нападами2,3. Подальші дослідження показали, що введення CGRP може спричинити мігренеподібний головний біль у хворих на мігрень4. Здебільшого експресія CGRP та його рецепторів спостерігалась в ділянках, пов’язаних з виникненням мігрені, таких як тригеміноваскулярна система5.

Цікаво, що CGRP має виражений ефект у ділянці дистальної коронарної атрерії, який зменшувався при зв’язуванні моноклональних антитіл з рецептором CGRP. Менш виражений вплив CGRP спостерігався у проксимальній коронарній артерії11.

Нові можливості лікування мігрені.

Доведено ефективність триптанів у лікуванні нападів мігрені. Нові методи терапії мігрені включають дитани та гепанти, останній з яких є антагоністом рецептора CGRP2,6,7. Антигіпертензивні та протиепілептичні засоби за збігом обставин виявилися ефективними у лікуванні мігрені та знайшли місце у превентивній терапії мігрені8. Лікарьски засоби для превентивного лікування мігрені з доведеною ефективність включають анти-CGRP терапію2.

Блокування пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну.

Розробки низькомолекулярних антагоністів рецепторів, або гепантів, почалися приблизно 20 років тому та продовжуються досі. Нещодавно були розроблені гепанти другого покоління. Деякі з них перебувають на стадії клінічних досліджень для превентивної терапії мігрені, тоді як інші вже схвалені для лікування загострень мігрені 2,7. Результати досліджень певних гепантів на краніальних артеріях людини свідчать про наявність рецепторів CGRP у краніальних артеріях. На думку доктора Маассен ван ден Брінк, важливим є дослідження фармакологічних характеристик речовин, оскільки низькомолекулярні антагоністи рецепторів можуть мати спорідненість до сигнальних рецепторів9.

Моноклональні антитіла.

Доктор Маассен ван ден Брінк у своїй доповіді детально зупинилась на темі застосування моноклональних антитіл у лікувагнні мігрені7,10. У превентивній терапії мігрені можуть застосовуватися антитіла, що зв’язуються з CGRP, або з його рецептором. Відмінності в механізмі дії моноклональних антитіл можуть впливати на терапевтичну ефективність, а також на профілі побічних явищ10,14. Призначаючи те чи інше моноклональне антитіло, важливо пам’ятати, що CGRP може зв’язуватися з декількома різними рецепторами, і, в свою чергу, кілька інших пептидів можуть активувати рецептор CGRP.

Можливі побічні явища.

CGRP та його рецептори розташовані не тільки у центральній нервовій системі, а й в інших системах1. Зазвичай, роль CGRP є обмеженою у інших органах і в деяких випадках може відігравати захисну роль10. Детальний огляд доктора Маассен ван ден Брінка щодо патофізіології мігрені та ролі CGRP надав інформацію про нові длсягнення у вивченні патофізіології мігрені та розробки нових препаратів для превентивної терапії мігрені з доведеною ефективність та безпекою.

Адаптовано з https://www.neurologybytes.com/events-cme/ean-2020/cgrp-and-migraine-pathophysiology-new-insights-for-targeted-prevention/

  1. Headache disorders factsheet. World Health Organization (WHO). Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/headache-disorders. Accessed: April 21 2021.
  2. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition. Cephalalgia 2018;38(1):1–211.
  3. Micieli A, Kingston W. An Approach to Identifying Headache Patients That Require Neuroimaging. Front Public Health 2019;7:52.
Переглянути інші матеріали про мігрень

Ця стаття:


Вас також може зацікавити

Лікування нападів мігрені (абортивна терапія) - мета, показання та принципи призначення

вивчайте більше

Профілактична або превентивна терапія мігрені – мета, показання та критерії призначення

вивчайте більше